«Вилами Писаному султану»!

Лист від запорозьких козачек «Вилами Писаному султану»!

- Що ж то людоньки, діється та й на Україні? Та чи ж було таке коли на Святій нашій землі, щоби чоловіки та й «оббріхували» жінок, мов скажені Бровки? Ні, не було, бо знали й най сміливіші характерники запорізькі: Жінка Українська й «Чорта Лисого - здолає»!

Та, певно нині забулися деякі сучасні "мужі" , що здавна в нас на Україні керувала: най міцніша, най красивіша та розумніша в Світі - Жіноча Козацька Січ!

 Тож, Як Берегиню Січову образить який невдаха, – тоді тому чоловіку «гаплик» настає одразу! Бо ж гідну відповідь отримає від тисяч, мільйонів жінок. Та ще й яку! Таку, що краще б вже грім його побив двічі, та впоперек возом фіскальним переїхало на Київській трасі, чи втопило у великій калюжі на Полтавському шляху, – то й то б було чоловіку тому, що ризикнув образити жінку – в сотні разів краще, ніж відповідь жіночої Січі отримати…

Ось, чуєте!!! Чуєте... аж мороз йде  серцем: б’ють дзвони Січової церкви, розносять заклик у всі боки!. А там, далі -Гуде майдан Січовий, лунко переливається сотнями ображених голосів жіночих!

 Через що ж отак розходилися наші славні козачки, з чого їх серця в вогнем палають?

А от з чого! Нещодавно на Великій раді…та й при повному параді, знаний Вило-султан країни ганебно мовив, що: «Наша Берегиня - та не гарна, та не любить Україну, як він її любить…»

 Оце тобі яка образа Страшна! 

Не дай Боже ще кому промовити отаке!

Що вже казати про те, як засмутила ця новина усю нашу жіночу Січову громаду! Аж заклекотало у грудях від величезного обурення у отоманши, Сірківни…

Зібрала вона усіх Січових Берегинь на Святу Козацьку Раду та ось що козачки мужні написали у листі ганебному, Вилами Писаному султаненку...:

 «Ой, ти, нервовий пане, політичний Вило-султане!

Той, що Кажуть: «Лисого чорта брат препоганий, 

Та ще й Дріпла останнього превеликий сине, 

та справжній політичний реп’ях української родини».

Ми тебе за твою неповагу до жіноцтва - з душі зневажаємо,

Й за чоловіка і політика – віднині не маємо!

Чи ж ти не знав, не чув, що жінку, як мати-Україну,

Козаки поважали й не паскудили її словом, не доводили 

діями недбалими до Руїни!

А ти усе «зРадою» ходиш очі витріщаєш...

Слова кажеш великі, а душі - не маєш!

«Захищаєш, - мовиш, Мати-Україну?» …

Такі як Ти лишень тягнуть її в Домовину!

Знаєм за кого печешся - за олігархів та кримінальну владу!

Та, не вони тобі платять, а народ бідний, з кишені власної, - зарплату!...

То... запам’ятай, наше слово останнє, вилами писаний розбишака:

Як будеш далі жінок Січових ображати – то по швах розійдеться твоя …- :):
                                    -Політична партія…

Отаке тобі слово козачки українські, плюгаве, казали!

 Гак під боки від душі, ще тобі дарували. 

Почепи ж його високо у своїх, Хамських палатах, 

бо Ти -  Ворогів України най ганебний брате!»

 Ще.. МИ ДО ЦЬОГО ПРИКЛАДАЄМО ЧИМАЛУ ДУЛЮ. 

БО... СТАЛО ЖАЛКО ТОВАРИСТВУ НА ТЕБЕ ВИТРАЧАТИ…  СРІБНУ КУЛЮ!